Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

                  Відділ освіти, молоді та спорту Волочиської міської ради

      Нестандартні уроки з української мови

            Мета методичної розробки: продемонструвати свій фаховий                                                                   рівень, творчість, надбання, обмінятись досвідом, педагогічними                                                   знахідками; стимулювати вчителів до  самовдосконалення та                                                           творчого зростання.

Будьте самі шукачами, дослідниками.

                                                                                 Якщо не буде вогника у вас,

вам ніколи не запалити його в інших.

В.О. Сухомлинський

З досвіду роботи вчителя української мови

та літератури вищої категорії Волочиської 

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

.Дюг-Шевчук Наталії Олександрівни

Волочиськ - 2016

            Сьогодні перед вчителем української мови постає нелегке питання: як зробити, щоб урок був цікавим для учнів, щоб розкрив творчий потенціал особистості, поставив у ситуацію морального вибору й прийняття самостійного рішення. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, дає відчуття потреби у самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета, сприяє  розвитку творчої особистості. 

       Нестандартні уроки є невід'ємним компонентом сучасної системи освіти.  Вони використовуються в школах для підвищення ефективності навчання, формування мотивації на уроці. Вчитель на уроці з учнями має розв'язати основні проблеми, а саме: уміння мислити, бути комунікабельним, тобто необхідно пробудити творчість, активність, інтерес до навчального процесу. Тому важливо застосовувати особливі, нетрадиційні методи і форми роботи для цього. Актуальним є створення нових освітніх технологій, які мають сприяти загальному розвиткові особистості, формуванню її світоглядної культури, індивідуального досвіду, інтуїції, творчості, інтегративності мислення.

         Уроки нестандартної форми, крім засвоєння знань, здебільшого формують в учнів навички самоконтролю, вміння висловлювати власну думку та враховувати думки інших, почуття обов'язку й відповідальності за результати. Учень на таких уроках не лише сприймає певний обсяг знань, а й бере активну участь у їх засвоєнні, опановує способи самостійного їх поповнення та розширення.

                Вміщені зразки уроків не є традиційними за формою організації навчального процесу. Мета публікації - урізноманітнення структури уроків, спроба відійти від шаблонів, навчити учнів діяти творчо і самостійно, враховуючи індивідуальні особливості учнів, їхні інтереси. У контексті особистісно орієнтованого навчання такий підхід дає змогу виявляти нетрадиційне мислення і здатність до нестандартних рішень.






                 6 клас         

Урок-подорож по темі «Іменник»

Мета: узагальнити і систематизувати знання, набуті з теми «Іменник»; формувати вміння правильно вживати іменники в усному і писемному мовленні; виховувати повагу до слова.

Обладнання: схеми, картки, таблиця, мультимедіа(додаток 1).

1.Повідомлення теми і мети уроку.

Урок-подорож по сторінках теми «Іменник».           (Слайд №1)

Ми повинні пригадати все вивчене про самостійну повнозначну змінну частину мови та навчитися правильно вживати її в усному та писемному мовленні.

2.     Робота на уроці

Для того, щоб ми вирушили в подорож, з’ясуємо, чи виконали всі домашнє завдання. Клас у нас поділений на дві частини. Одні готували про іменник  в науковому стилі, а друга частина – в художньому стилі.

Подорож починаємо:

Зупинка  перша

«Лінгвістична»

(Слайд №2)

Надаємо слово представникам від груп.

Розповідь у науковому стилі. 

 Іменник - це самостійна частина мови, що означає предметність,  відповідає на питання хто? (до істот) і що?  (до неістот), виконує синтаксичну функцію як головних членів речення (підмет, присудок), так і другорядних (додаток, означення, обставина).

           За значенням іменники поділяються на назви істот і неістот.

          Назви істот поділяються на:

          а) назви осіб (тобто, назви людей за різними ознаками, назви міфологічних істот, персонажів тощо):  начальник,  завідувач, покоївка, помічник, Микола,  Петрук;  Дажбог, Мавка;

          б) назви тварин (тобто назви всіх представників тваринного світу, включаючи найпростіших): корова, лоша, мікроб.

          Назви неістот поділяються на:

          а) назви чітко окреслених предметів і понять (тобто назви охоплюваних зором речей, деталей, частин тіла, різних мір, місяців, днів тижня тощо): стіл, олівець, портфель, ключ, дуб, рука,  метр, кілограм, липень, середа;

          б) назви нечітко окреслених предметів і понять, тобто назви предметів, що не охоплюються зором, не мають чітких меж, збірні назви територій, речовин, явищ, почуттів, дій, станів, ознак, ігор, абстрактних понять тощо): поле, шлях, космос, гурт, народ, листя, пшениця, фірма, граніт, сум, волейбол, сон, прогрес, Крим, Полісся.

          Іменники бувають загальні і власні.

          Загальна назва дається багатьом однаковим предметам: чоловік, слухач, місто,  управління, журнал, день, незалежність.

           Власна назва дається окремому предметові, щоб відрізнити його від інших подібних: Луценко, Володимир, Київ, “Інформаційний бюлетень НАДУ”, Національна академія державного управління при Президентові України, Чумацький Шлях.

Рід іменників

                                                                        (Слайд №3)

          1.  Іменники мають чоловічий, жіночий або середній рід. Рід іменника визначаємо, співвідносячи його з займенниками він, вона, воно або поєднуючи з цей, ця, це: цей службовець (він), цей сум (він), цей спеціаліст (він), ця довідка (вона), ця адреса (вона), це зобов`язання (воно).

          2. Деякі іменники можуть бути спільного (подвійного) роду - чоловічого або жіночого: цей сирота і ця сирота, цей листоноша і ця листоноша, цей нероба і ця нероба; чоловічого або середнього: цей ледащо і це ледащо.

Число іменників: однина й множина

                                                                              (Слайд №4)                                                                                                                          

          Іменники в однині можна співвіднести з займенниками він, вона, воно або поєднати з займенниками цей, ця, це: цей світ (він), ця громада (вона), це товариство (воно), це читання (воно)

.          Іменники у множині можна співвіднести з займенником вони або поєднати з займенником ці: ці плани, ці  розпорядження, ці двері, ці Чернівці.

          

Відмінки іменника
(Слайд №5)

                                       В українській мові є сім відмінків.

Розповідь у художньому стилі.Слайд №6

Я – самостійна повнозначна змінна частина мови. Учені дослідили, що половина усіх слів, наявних у нашій мові, припадає на іменник. Це, очевидно, тому, що я даю назви всьому, що нас оточує. Я – найсамостійніша частина мови. Я маю свої категорії і дуже рідко прислухаюся в реченні до інших слів. Мені приємно, що буваю власною чи загальною назвою. Можу бути істотою і неістотою. У реченні я буваю підметом, рідше – означенням чи присудком. Це мені додає великої поважності. Маю граматичні категорії роду, числа та відмінка. Більшість учнів знають, що є чотири відміни іменників.

З часткою не я пишусь окремо, коли  виконую роль  присудка або є протиставлення, та разом, якщо я без не не вживаюсь або мене можна замінити словом синонімом без не.

Моїх братів запрошують у гості фразеологізми. У цих стійних сполученнях вони так гарно уживаються, що і не виженеш і не заміниш іншими словами. Дірка без бублика (нічого. Світ за очі (далеко, щоб не бачити). А як багато живе моїх братів – іменників у художніх творах. Прочитайте твори митців, і ви побачите, яку художню силу ми маємо.

Бачу, що у нас буде цікава подорож. Тож зробимо  наступну зупинку.

Зупинка  друга

«Вибіркова»

(Слайд № 7)

   Що таке Батьківщина?


Слід завжди пам’ятати

    За віконцем калину.

 Коли любиш ти все це:
Тиху казку бабусі,

І приймаєш у серце

Ніжну пісню матусі.

Як готові щомиті
Дужі руки у тата

Від біди боронити. 
Під тополями хату,

Кожну в лузі билину.
Під вербою криницю,

Кожну в гаї пташину,
В чистім полі пшеницю.

Значить це Батьківщина
   Має доброго сина.

                                                                                                   П.Бондарчук

(Виписати іменники, зачитати)

Зупинка третя

«Синтаксична»

(Слайд №8)

Підкреслити граматичні основи

                          Дніпро – найбільша річка в Україні. Ганну було визнано    кращим   знавцем мови серед молоді. Соломія Крушельницька підкорила світову сцену.

Гадаю, що із завданням наступної сторінки ви справитеся.

Зупинка  четверта

«Розподільна»

                               Розподілити іменники за відмінами

           ведмедиця          ведмежатко         мати            ведмежа

               зайчиха               зайчатко              ніч                зайченя

                  вовчиха              сонце                   піч                вовченя

                                            ступінь               жовч              ім’я

Зупинка  п’ята  

«Граматична»

І варіант

                          Визначити рід іменників. Дібрати прикметники

                    Біль, висип, степ, ваніль, ожеледь, суміш.

ІІ варіант

              Розподілити за родами (чоловічий, жіночий, середній, спільний).

                            шимпанзе      пані         купе           бідолаха

                            какаду            леді         Тбілісі       колега

                             воєвода          мадам      журі            незграба

                ІІІ варіант

              Виписати іменники, що вживаються тільки у множині

                         Місто, учні, вересень, ножиці, вікна, Чернівці, лінощі.

Зупинка  шоста

«Орфографічна»
(Слайд № 9)

                           Записати правильно:

                        Газета «Вечірній Донбас», літак «Руслан», Збройні сили  України, авто мобіль «Москвич», повість «Тарас Бульба», вулиця Прорізна, картина «Перед грозою», свято Великдень.

Зупинка  сьома

«Тестова»
(Слайд № 10)

                   1. Іменник – це частина мови яка:

               вказує на предмет, ознаку, , але не називає їх;

               означає назву ознаки предмета або його приналежність;

               означає назви предметів;

2.      Навести приклад 5 іменників, які означають назву істоти;

         3.  З великої букви пишуться:

                іменники – загальні назви;

                іменники – власні назви;

                іменники – назви істот.

             4.  Навести приклад 5 іменників, що пишуться з великої букви і в лапках.

        5.     В якому рядку всі іменники спільного роду:

                Немовля, оленя, токар, плакса;

                Суддя, нероба, листоноша, сирота;

                Професор, базіка, бідолаха, тополя.

       6.  Склади і запиши два речення з іменниками спільного роду.

7.     Іменники, що вживаються тільки в формі множини:

                Зустрічі, меблі, зошити сумки;

               Черкаси, ворота, окуляри, ножиці;

                Канікули, ласощі, метелик, Львів.

8.     Навести приклад 5 іменників, що вживаються тільки у формі однини.

9.     Іменник у формі кличного відмінка вжитий у реченні:

               На печатці часто зображали козака на коні (з журналу);

               Старий козак розповідав онукам про давні походи (З.Тулуб);

               Убирайся, молодий козаче, завтра похід буде (нар. тв.).

10.    Напиши 5 імен по батькові вчителів твоєї школи у формі кличного відмінку.

11.    Всі незмінювані іменники є у рядку:

               Київ, Ромни, Луцьк, Одеса;

               теля, кущ, калина, таксі;

               метро, кашне, шосе, трюмо.

12.    Склади і запиши 2 речення, у яких незмінний іменник вживався б у непрямому відмінку.

Зупинка  восьма

«Кінцева»
(Слайд № 11)

Жив на світі Іменник. Він був дуже гарний, допомагав людям  називати речі своїми іменами. Усі любили Іменник та поважали його за цю службу, але іноді він почував себе в реченнях дуже самотньо. Частіше всього сумував іменник тоді, коли ним користувалися  діти, що не знали ще досить слів, аби складати великі речення. Тоді він кликав на допомогу свого друга - Прикметника. Коли Прикметник приходив, то речення ураз ставало цікавішим та гарнішим. Іграшки ставали не просто іграшками, а цікавими. Дівчатка не просто дівчатками, а красивими. З того часу вони допомагають одне одному постійно.

Гадаю, всі зрозуміли, що наступна тема  -  «Прикметник».

Вдячна за роботу на уроці.
                                                            Домашнє  завдання.  Повторити §§ 15-21
  

                                                                                            

                                                                                                                                                                                                                     

                                          5 клас  

Тема: «Осіння  фантазія  барв»
Мета: поглибити знання учнів про осінню природу, вчити вдало відтворювати  почуте; вчити бачити і розуміти прекрасне у природі, в житті, мистецтві;

 вдосконалювати вміння висловлювати свої почуття та емоції, розвивати вміння правильно сприймати і розуміти прослуханий текст, розвивати вміння самостійно підбирати кольори і їх відтінки для вдалого відтворення краси  осіннього лісу у малюнку; розвивати естетичні смаки; розвивати відчуття яскравості осінніх барв,  розвивати творчі здібності, уяву і фантазію, розвивати навички та вміння відтворювати відбиток за допомогою акварельних фарб або олівців; виховувати любов до природи,  привернути увагу учнів до світу краси.

Обладнання:  фарби, олівці, альбомний листок, пензлик, вода, текст, музичні записи про осінь, мультимедіа(додаток 2).

Тип уроку: інтегрований урок формування умінь і навичок.
Міжпредметні зв’язки: українська мова, образотворче мистецтво.

                                          Хід уроку

                                     

                                   Осінь на узліссі

                                   Фарби розбавляла,

                                   Пензликом легенько

                                   Листя фарбувала.

                                                                                     П. Осадчук

І. Організаційний момент.

Діти, сьогодні у нас незвичайний урок. Уявімо себе у творчій майстерні художника, адже тут, у нашому класі, на уроці української мови  будемо творити мистецьку красу. Красу якої пори року? (Відгадати загадку:

Там доорює, там сіє, трусить яблука в садах.

І малює, як уміє, на листочках і садах.

-       Ну й завзята ж у роботі!

                                              -       Так за те вся в позолоті!      (Осінь)                   (Слайд № 1)

Осінь...  Золота пора... Скільки приємного, таємничого, цікавого вона несе з собою. 

Недарма про неї так багато написано віршів, пісень, оповідань. І, мабуть, немає такого художника, який би не оспівав осінь на полотні.

 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Підготовка до роботи

1.Завдання на дошці:                   ХУОДСОІЖННЬИК        (Слайд № 2)

У вас на партах листочки із завданнями. Закресліть у рядку СЛОВО  художник  так, щоб з літер, які залишилися, ви склали ключове слово уроку.

2.А тепер підніміть праву руку – напишіть у повітрі слово осінь..,  ліву руку… , а тепер двома руками напишіть це слово. 

3.Художник-майстер – це надзвичайна людина, він чує, про що шепоче падаючий осінній листочок, про що дзвенить струмочок, про що сумує кремезний дуб, він бачить сни, які сняться деревам, застиглим річкам, чарівним будинкам.

4.То скажіть, будь ласка,  як називається жанр живопису, в якому художники найбільше зображують природу та краєвиди? (Пейзаж)                       (Слайд №3)

    Бачим ліс, галявину ясну,

День безхмарний та прекрасний,

Захопило подих аж

Як побачили …(Пейзаж)

А як називаються такі художники? (Пейзажисти) (Слайд №4)

-        

Тому  я  бажаю всім нам  успіхів у творчості.

5.А зараз виконайте таке  завдання: відгадайте загадки і подумайте, кому можуть належати ці предмети?          (Слайд № 5)                          
                                                                                                                                        

Хутко стрибне на папір,

І, хоч вір, а хоч не вір,
Враз напише нове слово.
Ось і речення готове.
Вправно пише у руці,
Бачать всі старання ці.         (Ручка)                      (Слайд № 6)

  Дерев'яний
Та довгенький, 
Маю носик я           
Гостренький.
На білому
Слід лишаю
І всіх діток
Потішаю.          (Олівець)          (Слайд № 7)

Довгі палички кругленькі –
Сині, жовті, червоненькі.
На папері походили,
Кольори свої лишили…
Звуться палички оці
Кольорові …                        (Олівці)     (Слайд № 8)

Пензлик, аркуш та вода…
Де ж малюнок? От біда!
Що іще забув я взяти,
Щоб пейзаж намалювати?

Кольорові ми сестрички, ми сумуєм без водички.

Хочемо все прикрашати, кольорами малювати.          (Фарби)       (Слайд № 9)

Дерев’яний та довгенький,
хвостик в нього є маленький.
Як у фарби хвіст мочає —
все довкола розцвітає.                      (Пензлик)     (Слайд № 10)

                                                                                   (Художникам і письменникам)

 Тому у нас інтегрований урок з української мови та образотворчого мистецтва

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку

- Отже, сьогодні у нас урок творчості і фантазії у майстерні осені. Результатом вашої творчої праці  як художників-пейзажистів  стане відтворення прослуханого тексту на аркуші паперу за допомогою вашої уяви та фантазії, а також  фарб або олівців.

IV. Підготовка до відтворення .  

1.Ми будемо працювати з вами в пейзажному жанрі.                     (Слайд № 11)

Послідовність виконання роботи

1.     Олівцем наноситься рисунок на папір.

2.     Губкою, змоченою у воді, зволожуємо папір

3.     Прописується в кольорі задній план.

4.     Наноситься  колір на зображення поверхні землі

5.     Зображуються  об’єкти, що знаходяться на передньому та середньому планах.

6.     Виконується деталізація об’єктів переднього плану (дерева, квіти, трава)

2. Релаксація (звучить мелодія )

- Наше завдання сьогодні - перенести почуте на папір  засобами уяви і кольору. Я пропоную вам закрити очі та спробувати відтворити почутий текст.          (Читання уривку відбувається під музику).

Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. 

Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітах блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця. 

Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики. 

А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі. 

Як хороше, як гарно навкруги! Спасибі тобі, осінь, за цю красу!

ІV.  Практична діяльність учнів.

V. Підсумок уроку

1. Перегляд дитячих малюнків

2. Демонстрування дитячих робіт

3. Діти по черзі кажуть, що було цікавого на уроці. Чого вони навчилися?

VІ. Висновок. Завершення уроку

Ось ми з вами і потрапили в мальовничу країну «Осінню фантазію барв». Бажаю всім багато-багато безхмарних років життя, сповнених  радісним шелестом тільки веселих та яскравих дерев.

Домашнє завдання: 

Написати твір-мініатюру «Краса золотої осені».

Додаток 1.

Слайд №1 

Слайд №2




Слайд №3

Слайд №4




Слайд № 5





Слайд №6




Слайд № 7



 Дніпро – найбільша річка в Україні.
 Ганну було визнано    кращим   знавцем мови серед молоді.
Соломія Крушельницька підкорила світову сцену.
Слайд № 8

 Газета В(в)ечірній Д(д)донбас,

 літак Р(р)руслан, З(з)бройні C(с)или  У(у)країни, автомобіль М(м)осквич, повість Т(т)арас Б(б)ульба,вулиця П(п)рорізна, 

картина П(п)еред грозою, свято В(в)еликдень.

Слайд № 9

                   

             1. Іменник – це частина мови яка:

               а) вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх;

               б)означає назву ознаки предмета або його приналежність;

               в)означає назви предметів;

2.      Навести приклад 5 іменників, які означають назву істоти;

         3.  З великої букви пишуться:

                 а)іменники – загальні назви;

                 б) іменники – власні назви;

                 в)іменники – назви істот.

             4.  Навести приклад 5 іменників, що пишуться з                   великої букви в лапках.

        5.     В якому рядку всі іменники спільного         роду:

                а) Немовля, оленя, токар, плакса;

                б)Суддя, нероба, листоноша, сирота;

                в)Професор, базіка, бідолаха, тополя.

       6.  Склади і запиши два речення з іменниками спільного роду.

7.     Іменники, що вживаються тільки в формі множини:

                а)Зустрічі, меблі, зошити сумки;

                б)Черкаси, ворота, окуляри, ножиці;

                в)Канікули, ласощі, метелик, Львів.

8.     Навести приклад 5 іменників, що вживаються тільки у формі однини.

9.     Іменник у формі кличного відмінка вжитий у реченні:

               а)На печатці часто зображали козака на коні (з журналу);

               б)Старий козак розповідав онукам про давні походи (З.Тулуб);

               в)Убирайся, молодий козаче, завтра похід буде (нар. тв.).

10.    Напиши 5 імен по батькові вчителів твоєї школи у формі кличного відмінку.

11.    Всі незмінювані іменники є у рядку:

               а)Київ, Ромни, Луцьк, Одеса;

               б)теля, кущ, калина, таксі;

               в)метро, кашне, шосе, трюмо.

12.    Склади і запиши 2 речення, у яких незмінний іменник вживався б у непрямому відмінку.
                                                            Слайд № 10

                                                    
                                                             

Слайд № 11

      Додаток № 2

                              

                                                                         Слайд № 1

                              ХУОДСОІЖННЬИК

                                     Слайд № 2

                 

                                                                        Слайд № 3

                               

                                       

                                                                              Слайд № 4

                  

                                                                         Слайд № 5

                 

                         Слайд № 6                                                    Слайд № 7




                                      

                                                                             Слайд № 8
                                                                               

                Слайд № 9                         

                                                                                                                                                                                                                                                        
                                                  Слайд № 10








                                                                     Пам'ятка

                      Послідовність  виконання роботи  в пейзажному жанрі

1.     Олівцем наноситься рисунок на папір.

2.     Губкою, змоченою у воді, зволожуємо папір

3.     Прописується в кольорі задній план.

4.     Наноситься  колір на зображення поверхні землі

5.  Зображуються  об’єкти, що знаходяться на передньому  та   середньому планах.

6.     Виконується деталізація об’єктів переднього плану (дерева, квіти, трава)

                                                                          Слайд № 11

Бібліографія:

1.         Бєляєв О.М. Інтегровані уроки рідної мови//Дивослово.-2003.-№5 

2.        Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури. – Тернопіль:   Астон, 2005.

3.     Нетрадиційні уроки з української літератури. 5-11класи/Укладачі С.С. Скляр,       Л.І.Нечволод.- Харків: Торсінг, 2004.  

4.         Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід, метод, посібник. – К.: АПН. – 2002.

5.          Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.: Основа, 2002.